Тема конференції, запланована ще декілька місяців тому, стала дуже актуальною, тому що співпала з інтенсифікацією процесу законодавчого забезпечення реформування суду, прокуратури, органів досудового слідства, який відбувається на рівні державних інституцій.
  Проблеми теоретичного підґрунтя реформування викликали не аби який інтерес не лише серед науковців, але й серед юристів-практиків, які щоденно у своїй діяльності стикаються з проблемами функціонування органів кримінальної юстиції.
  Саме тому серед більш ніж ста учасників конференції були представники Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, голови апеляційних та місцевих загальних і спеціалізованих судів.
  Наукову спільноту представляли сім академіків і два член-кореспонденти Національної академії правових наук України, 12 докторів юридичних наук, професорів, понад 60 кандидатів юридичних наук. Серед цих учасників були й члени Робочої групи з питань судової реформи, створеної Указом Президента України від 24 березня 2010 р.
  У вітальному слові ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, президент Національної академії правових наук України В. Я. Тацій сформулював ті проблеми реформування, які потребують наукового осмислення і обґрунтування, зокрема, щодо можливості і доцільності розширення предмета юрисдикції місцевих загальних судів, зробивши їх судами обмеженої юрисдикції у господарських справах і справах, що випливають з адміністративних правовідносин; щодо визначення виду і меж апеляційного перегляду; щодо судових повноважень Верховного Суду України і їх співвідношення з судовими повноваженнями вищих спеціалізованих судів; щодо визначення правової природи і змісту судового адміністрування; щодо міста і повноважень Державної судової адміністрації; щодо напрямків реформування кримінально-процесуального законодавства і визначення статусу суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності, а саме – прокурора, слідчого.
  Ці проблеми і стали предметом обговорення у доповідях і повідомленнях. Загальним рефреном у багатьох виступах було посилання на неможливість справжнього реформування без внесення відповідних змін до Конституції України. Це, зокрема, торкалося і проблеми визначення місця і функціонального призначення прокуратури, на чому акцентував увагу присутніх заступник Генерального прокурора України В. В. Кудрявцев. Завідувач кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук О. В. Капліна обґрунтувала необхідність впровадження у судочинство "повної апеляції", обмеженої вимогами скарги, а також визнання Верховного Суду України єдиним судом у державі з касаційними повноваженнями. Старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України М. І. Сірий сформулював ті проблеми, які постають при обранні тієї чи іншої моделі нової судової та правоохоронної системи, і довів, що наша держава зобов'язана обрати ту з них, де особа і її права і свободи, а не інтереси держави, вважаються пріоритетними.
  Голови апеляційних судів Запорізької та Харківської областей В. В. Городовенко та М. М. Бородін показали, що відступ у законотворчої діяльності від визнаних принципів організації і функціонування судової влади тягне за собою посягання на самостійність судової влади і незалежність суддів.
  Доповіді, що прозвучали на пленарному засіданні, були предметом обговорення у чотирьох секціях. За підсумками конференції були прийняті рекомендації, які учасники конференції вважають необхідним довести до посадових осіб і органів, які є суб'єктами законодавчої ініціативи.

Прес-реліз    Рекомендації    Програма